Вже до середини століття, а точніше, до 1648 року на наших землях стала поступово складатися нова соціально-економічна структура – Українська козацька держава Гетьманщина.

Влада в ній належала старшині. Вищим законодавчим органом була Генеральна рада – загальна рада всього війська. 

Виконавча і судова влада зосереджувалася в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і старшинської ради, видавав універсали, брав участь в судочинстві (саме при гетьмані функціонував Генеральний військовий суд), організовував фінансову систему, за рішенням ради розпочинав війну, вів мирні переговори, керував дипломатичними зв’язками з іншими державами і розвідувальної службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Безперечним завоюванням козацької держави була особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які мали можливість вільно вступати до козацького стану. Положення міщан поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах були ліквідовані засилля іноземців та національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислом, торгівлею і для участі в організації самоврядування.

А до того була велика Хотинська війна (1621), початок якої поклала Цесорська битва (1620)

Основними причинами цієї війни стали агресивна зовнішня політика Туреччини щодо слов’янського світу, безперервні руйнівні походи запорожців на кримські й турецькі землі, посилення впливу Польщі на Молдовське князівство, яке вважалось васалом Оттоманської Порти. Безпосереднім приводом до війни став напад у 1619 р. з території Польщі загонів так званих лісовчиків на Семигородчину, князь якої Габор Бетлен був турецьким васалом. Скориставшись цим, султан Осман II планував спочатку покарати про-польські налаштованого молдавського князя Граціана i знову підпорядкувати Молдавію своєму впливу.

Влітку 1620 р. Іскандер-паша на чолі 60-тисячного війська почав наступ на Молдавію. Польський уряд ухвалив рішення подати Граціану військову допомогу. До походу приєдналося близько 1 600 тис. реєстрових козаків у тому числі й сотня Михайла Хмельницького де перебував i його син Богдан. Все військо Станіслава Жолкевського налічувало приблизно 9 000 вояків. 

Зануритись у епоху. Передумови Хотинської війни

24 серпня (3 вересня на н.с.) 1620 р. військо Жолкевського переправилося на правий берег Дністра i захопило молдавські фортеці. Тут до нього приєднався господар Молдавії Граціан з 600-ма своїми однодумцями. Військо союзників зробило стрімкий марш i 2 вересня зайняло позиції поблизу с. Цецори, розташованого на березі Прута за 18 верст від Ясс.

6 жовтня (27 вересня) 1620 р. біля самого кордону Речі Посполитої (біля Могилева) татарське військо під проводом Кантеміра мірзи оточило польсько-козацький табір. Наступного дня військо було цілком розгромлене.

Татарські орди розтеклися по Поділлю i Галичині, дійшли до Львова i Перемишля, грабували населення, руйнували міста i села. На захист України виступила Запорозька Січ. Частина запорожців рушила на Поділля, дійшла до кордонів Молдавії, завдала низку поразок невеликим татарським загонам i захопила Білгород. А 15 000 козаків вирушили у похід на Кримське узбережжя й зруйнували 15 татарських містечок, у тому числі Баксей, Бодзек, Зухарей, Земза. Своїми діями запорожці витискали татар з українських земель i попереджали їхній можливий наступ.

На початку вересня 1620 року у Варшаві зібрався сейм, який ухвалив план захисту Речі Посполитої від турецького наступу. Було вирішено збільшити коронне військо, довести козацький реєстр до 20 000, виділити для нього 100 тис. злотих, зібравши їх з шляхти. До запорожців на початку зими 1621 року було відправлено Бартоша Обалковського з відповідними пропозиціями, на які козаки спочатку не дали конкретної відповіді. Але самі почали готуватися до воєнних дій. Заготовляли дерево для чайок, харчі, боєприпаси, потім вийшли з Січі на волость i в панських та королівських маєтках стали брати коней, порох, олово. Велись переговори щодо необхідності об’єднання перед ворожою загрозою прихильників гетьмана Яцька Бородавки i полковника Сагайдачного. В таких турботах минули для козаків зима i рання весна 1621 р.

Але й турецький султан Осман ІІ теж не гаяв часу і мобілізовував війська, наказавши головному адміралові прикрити Стамбул ескадрою з 40 галер від можливого нападу Чорноморського флоту козаків i у квітні вирушив у похід на Річ Посполиту. Шлях був довгим i тяжким. Військові вантажі перевозились в основному морем.

Невдовзі Запорозька Січ почала активні воєнні дії на морі. На початку червня запорозька флотилія показалась напроти гирла Дністра. Турецька ескадра Халіли-паші потопила 5, захопила 18 козацьких чайок i полонила близько 300 козаків. Для захисту гирла Дунаю султан відправив головного адмірала з ескадрою. Але козаки минули турецький флот, спалили містечко Ахіоль, а потім на 16 чайках пішли до Стамбула. Маючи лише три галери, начальник охорони палацу не наважився на морський бій з козаками i лише з жахом дивився, як ті руйнували найближчі селища. Козаки дошкуляли туркам i в інших місяцях, тримаючи їх у постійній напрузі, змушуючи постійно звертатись до султана по допомогу.

Влітку 1621 р. 40 тисячне козацьке військо на чолі з запорізьким гетьманом Яковом Бородавкою рушило в Молдову. Одночасно запорожці почали напади на турецькі і кримські чорноморські прибережні міста. Перейшовши Дністер, козацькі загони протягом липня та першої половини серпня 1621 р. вели героїчну боротьбу, стримуючи просування турецького війська.

На скликаній козацькій раді Петро Сагайдачний повідомив про обіцяні королем українським козакам пільги (припинення релігійних утисків, збільшення платні тощо) за участь у війні проти Туреччини. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турок, а також недостачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Бородавки гетьманства та обрання гетьманом Сагайдачного. Закутого в кайдани, Бородавку-Неродича присудили до смертної кари i через два тижні стратили під Хотином.

Після скинення з гетьманства Я. Бородавки і обрання гетьманом П. Сагайдачного козацьке військо, відбиваючи безперервні атаки турецького авангарду, 1 вересня 1621 р. з’єдналося під Хотином з польсько-шляхетським військом. Об’єднане польсько-козацьке військо складалось з наступних частин: Гусари (польська кінота) — 7850; Рейтари (німецька кінота) — 2110; Козаки (панцерні) — 7200; Піхота польська — 7700; Піхота німецька — 6450; Лісовчики — 1200; Козаки запорізькі — 41 520 (з них 700 донських козаків).

1 вересня прибув султан  Осман II, син султана Ахмеда з військом…

Почалася Хотинська війна


Якщо стаття сподобалась, не забудьте про репост)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *